Успіх
Успіх

Успіх

Автор: Тетяна Борчаківська

Коли мені було 9 років, а моїй сестрі 7 від нас пішов батько (він бив маму, а вона ховала нас аби батько нас не зачіпав). Довго розповідати, що ми пережили... Мама поставила нас на ноги одна (не доїдала та не досипала), вивчила нас гарними і вихованими людьми, дала освіту.

 

Ми їй казали що пора зайнятися собою, і от прекрасного дня вона почала писати вірші, Взявши в руки долю свою і своїх дітей вона пішла до місцевої редакції і показала свої рукописи. Вже 20 років мама працює в місцевій редакції, стала успішною людиною, її поважають люди, для багатьох вона стала прикладом і показала, що не можна здаватися, тим паче заради дітей.

 

Ми з сестрою вишли заміж, маємо своїх дітей, які обожнюють свою бабулю. Вона стала для них не, як бабуся а, як мати. Кожного дня вона йде з роботи з кучею смаколиків, і діти завжди усміхнено і радісно зустрічають свою іншу, після нас другу, маму. І хоч ми вже дорослі, мама опікується нами і здається, що так було завжди, що не було тих прикрих примх долі. Все, що у неї зараз є в житті, вона добилася за себе сама. Цією історією я хочу сказати, що не треба опускати руки, щоб не сталося, бо життя воно таке коротке і воно одне. Свою маму я люблю більше всіх в світі, я дуже вдячна їй і якщо треба я готова віддати їй своє життя.